Отправлено: 10.11.20 11:12. Заголовок: УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОСОФІЯ

 Отправлено: 10.11.20 11:14. Заголовок: Костянтин Рахно · С..

Костянтин Рахно
·
Скажу несподіване слово майже на захист пана Валерія Бебика. Який не є моїм улюбленим автором, радше навпаки.
Почнімо з того, що він не вигадує сам.
Він переповідає різне прочитане, причому часто це речі наукові. Просто звучать у його виконанні сенсаційно.
Будда дійсно індоскіф, "шака" (сак), дійсно його ім'я може мати стосунок до будинів. Китайська культура Яншао дійсно вважається дочірньою до Трипілля, причому це припустив датчанин 1923 року.
Є й багато непереконливих фантазій, які не врівноважуються літературним боком справи. Безперечно, дається взнаки те, що він - не гуманітарій. Безперечно, він поступається за ерудицією авторам кінця 1980-початку 1990-х - Олександру Знойкові, Віталію Довгичу, Олександру Шокалу, Валерію Іллі, Богдану Чепуркові, Вадиму Пепі, Олександру Горбовському. Він не найцікавіший автор. Йому бракує такого поетичного осмислення, відчуття рідного слова як таїни.
Але всі ми в дитинстві читали про Давній Єгипет, Атлантиду, гуанчів, подорожі Хейердала, доколумбові контакти, "Нащадків скіфів" тощо. Тому подібні сміливі речі, хіба що тонше виконані, є, як це не дивно комусь, важливими й потрібними. Саме вони заохотять дітей і підлітків ставати істориками, а не грубезні талмуди відтворених кримінальних справ або мальовидла козаків у шоссах.

Микола Бандрівський
Обережний текст... Делікатний. За великим рахунком тут справа не у Бебику, а в небажанні, чи у невмінні, науковців цікаво доносити до читачів і слухачів різні цікавинки зі своєї науки. Годжуся з Костянтином Рахно в тому, що у підростаючої молоді, деякі пренудні ("академічного кшталту") праці, тільки відбивають бажання цікавитися давньою історією. Чи профанує Бебик нашу минувщину..? Відповісти на це питання, за великим рахунком, має право той, хто сам пізнав смак нелегкого хліба популяризатора науки і може представити свої напрацювання у цьому плані.

Костянтин Рахно
Тут багато моментів. Зокрема, у нас, на відміну від СРСР і Росії, мало видається цікавих пізнавальних книг, наприклад, про інші народи сучасності й минулого, на базі яких письменниками, філософами, журналістами могли б робитися цікаві узагальнення й зіставлення. Тому рівень Бебика нижчий за рівень авторів на зорі незалежності.

 Отправлено: 10.11.20 11:17. Заголовок: Микола Бандрівський ..

Микола Бандрівський
Сам виховувався на популярних книжечках Дмитра Телєгіна, Бориса Тимощука (такі, невеличкого формату, які зручно було брати зі собою). Такі видання пробуджували інтерес і, хоча були ілюстровані ч/б світлинами і рисунками, однак читалися на одному диханні. І, після їх прочитання, все було прагнення знайти ще щось, у тому плані краєзнавче чи науково-популярне. Та й по радіо транслювали передачі, які гарно і дохідливо розповідали про наукові відкриття (наприклад, радіопередача "Старшокласник")

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський а журнали російські й українські які були цікаві. Люди й досі шукають деякі науково-популярні книги тієї доби.
Ваші "Сварожі лики" - це приклад ідеального співвідношення науковості й популяризаторства. Теж читається на одному диханні.

Микола Бандрівський
Костянтин Рахно Дякую за добру згадку про цю річ! В значній мірі мене навчила бачити так світ, Лариса Крушельницька (в цей четвер буде три роки, як вона відійшла у Засвіти). То ж прагнення викласти своє бачення якихось сторінок минулого загальнозрозумілою мовою - то від неї. Не знаю, чи Ви маєте одну з останніх книжок Лариси Крушельницької "Звірятка в моєму житті" (пару раз її видавала "Астролябія" Олега Фешовця). А ще, коли ще живий був Роман Федорів, то у часописі "Жовтень" (потім "Дзвін") він друкував цікаві оповідання Лариси Крушельницької "Дванадцять розмов про давнину біля вогнища".

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський треба купити. І ось дивіться. Про видану Вахтанею Кіпіанею кримінальну справу, геть нечитабельну для пересічного читача та й для фахівця, чули всі. А про книгу Крушельницької? Оце "Жовтень", "Київ", "Дніпро" і інші "Науки і суспільства" друкували масу життєво необхідних для майбутніх археологів, істориків, філологів текстів.

Alex Raven
Костянтин Рахно як казав Ханін з безсмертного пєлєвінського Generation П? "Агитпроп бессмертен")

Микола Бандрівський
Костянтин Рахно Феномен продажу Вахтангом Кіпіані кількох накладів своєї книжки - мають ще вивчати ті, хто займається психологією суспільства. Написав це речення не тому, що те, що робить Кіпіані мені подобається, чи не подобається, а тому, що переконаний: 99% "читачів" цієї збірки (хоча і трагічних, але - нудних протоколів) не здоліють осилити більше кількох сторінок. Ну, не для широкого загалу такий матеріал і такий виклад. Але ж: продається на ура..! Ось, що значить маркетинг і вміле використання однієї із сумних сторінок нашої історії. Чи зашкодив цим Кіпіані, Медведчуку..? Аніскільки. Навпаки, цитованість прізвища Медведчука, з потужною промоцією книжки Кіпіані, зросла в кільканадцятеро. Це - як насильна реанімація Вія...

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський мені б сподобалося те, що він робить, якби він не був автором низки українофобських заяв. На їхньому тлі це виглядає лицемірством. Так, про Медведчука заговорили всі, й він показав себе сильним, владним і ... помітним. Закривши собою інших партійців.
Я теж думаю, що 99% покупців не зможуть це читати. Зрештою, й фахівець потребуватиме якихось окремих сторінок. Це все одно що видати археологічний звіт як він є. А фахівцеві забракне ПЕРШОЇ справи. Бо Стуса судили двічі, просто там не було Медведчука, й вона непридатна для самопіару.

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський але мені трохи смішно спостерігати, як Інститут археології всім складом ганяється за Бебиком. По-перше, він що, загрожує їхній зарплатні? По-друге, він що, такий один? А по-третє, вони справді не хочуть, щоб молодь ставала істориками й археологами?

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський і іще один момент. У нас всіх є теорії, які ми відчуваємо радше інтуїтивно, аніж можемо довести. Є припущення, версії, здогади. Нам усім гостро потрібен майданчик, де ми могли б, у рамках адекватності, звісно, викласти на папері - не у соцмережі, не в блозі - наші думки. Типу "Індо-Європи" Довгича, "Українського світу" Шокала, "Літопису Червоної калини", "Науки й суспільства". Або серії книг, як ото були Знойко й Шевчук.

Микола Бандрівський
Костянтин Рахно Мабуть, такий майданчик, і те, що на ньому відбуватиметься, був би цікавим не лише для фахівців. Свого роду науковий ринг, де кожен, без інтернету і без своїх записів, показує, чого він вартий. Споглядаючи, зі сторони, за тими живими онлайн-дискусіями, молодь би змінила свою думку про деяку заскорузлість і нецікавість археології у сьогоднішньому світі. Бо, життєвий досвід підказує: археологію люблять усі в студентські роки, в експедиціях, а, от коли доводиться вибирати: чим зароблятимеш собі в подальшому житті, то майже всі вибирають собі більш "практичні" професії.

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський ні, не хочу онлайн. Хочу часопис, паперовий. Я ж пишу - на папері. Бо ми того варті)

Микола Бандрівський
Костянтин Рахно Тоді - втратимо молодь, переважна більшість якої має нехіть до книжок у звичному форматі. Я - за книжки, бо на них виріс, але, коли йдеться про майбутнє - то з молодими треба говорити їхньою мовою. Хоча б частково. Інколи. Тим більше, коли справа стосується майбутнього української науки.

Костянтин Рахно
Микола Бандрівський журнал. Щодо делікатності, то мені пан Бебик нічого поганого не зробив. Він мені ні хороший, ні жахливий. Він мене не ляка.
Колись дуже нешанований мною Ярослав Грицак проговорився, що в дитинстві читав Замаровського й дуже хотів стати єгиптологом. Я часто шкодую, що він ним не став))) Але тут зараз цікаво інше: гарна прочитана книга здатна збурити мрію.

Oleg Gutsulyak
Микола Бандрівський А ще була маленька збірочка оповідань про історичні події минулого Петра Франка!
Феномен з книгою Кіпіані звичайнісінько політичний - вона антимедведчуківська. Не було б там цього кума Путіна - ніхто б про справу Стуса взагалі б не згадував.

Костянтин Рахно
Oleg Gutsulyak але Медведчук на її тлі перестав бути чимсь однаковим із Бойком і, прости Дажбоже, Рабиновичем

Oleg Gutsulyak
Костянтин Рахно Інститут археології до того так ганяв Шилова тва інших... Люди із свковою освітою просто не розуміють. що є історія, а є історіософія... І при тому забороняють історіософії бути як галузі (так свого часу ганяли астрономи астрологів, не розуміючи, що астрологія - феномен саме культури, а культура ширша за науку).

Костянтин Рахно
Oleg Gutsulyak Шилов був внутрішньою науковою розбіркою з власним співробітником, але потім той же Отрощенко, що його там зрікся, й покійний Циміданов продовжили досліджувати "за Шиловим". На той момент Шилов ще не був феноменом культури, так, оповідання писав, а тоді всі писали. Федоров-Давидов, наприклад. Або лікарчуки. І якби він залишився там, то тримався б у рамках науки й працював би далі.

 Отправлено: 10.11.20 11:18. Заголовок: Костянтин Рахно Я св..

Костянтин Рахно
Я свого часу рецензував науково-популярну книгу Бурдо - це тихий жах. Там були навіть незавершені речення! Виклад був відверто невдалий. Час від часу вона пробувала сюсюкати до читача. Учені розучилися писати цікаві книги.

Alex Raven
Костянтин Рахно та, такого зараз і в ЗМІ навалом - не тільки україномовних причому))

Андрій Мітовський
Колись історіософ Юрій Павленко сказав дуже цікаву річ, що справжній дослідник не повинен боятися висувати теорії, що кардинально відрізняються від порядку денного.
Але в Бебика проблема в тому, що його думки подаються дійсно а) не фахівцем і б) сумб… Показати більше...

Костянтин Рахно
Йому бракує письменницького хисту, вміння загорнути це в художню оповідь