Отправлено: 13.12.09 20:57. Заголовок: Чарлі Сюіці Сакума - японський кобзар

Чарлі Сюіці Сакума - японський кобзар

Якщо не хочете годувати свою армію – доведеться годувати чужу. Якщо ви не любите свою культуру – спостерігайте як її люблять інші. Хто міг би подумати, що японець може закохатися в традиційну українську культуру? Ще й так сильно, що стати її носієм. Пан Сакума, чи, як він себе всерйоз називає, Сакумачук, – щирий фанат козацької України, грає на бандурі, носить козацькі вуса, «заплітає» гопаки, підскоки, притупи, голубці, а під час виступів приклеює собі до голови оселедця. Завдяки йому у Японію завезено ще п’ять бандур, які почали освоювати місцеві музиканти.



Українська бандура стала метою його життя: сьогодні Чарлі Сакума продовжує своє навчання у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка та Львівській музичній спеціалізованій школі-інтернат імені Соломії Крушельницької. Симпатик української культури мріє про професійну кар’єру бандуриста.

– Я працюю електротехніком в одній з приватних компаній канадського міста Едмонтон, – розповідає Чарлі Сакума. – А у вільний від роботи час граю на бандурі і танцюю гопака в ансамблі української пісні і танцю «Верховина». Вперше я почув про Україну, коли мені було за тридцять. Тоді я переїхав до Канади і працював там кухарем у японському ресторані.

Кілька років тому Чарлі взяв відпустку і разом з кількома товаришами-канадцями прилетів до Києва.



– Це місто надзвичайно розчарувало мене, – каже Сакума. – Мені весь час здавалося, що я у Нью-Йорку: всюди магазини іноземних фірм, написи англійською… Справжній український дух, заради якого приїхав сюди, я відчув лише у Львові. Сюди мусив завітати, щоб забрати на фабриці «Трембіта» замовлені через інтернет бандури. Ця фабрика – єдина у світі, яка виготовляє бандури. Також лише у Львові роблять заготовки для пластмасових нігтів, що ними щипають струни…



Сьогодні Чарлі Сюіці є активним популяризатором української ідеї у світі і тим містком, який зв’язує Україну з нечисельною, але надзвичайно патріотичною й дієвою українською діаспорою Японії.

 Отправлено: 13.12.09 21:00. Заголовок: Чіо Чіо Сан від гурт..

Чіо Чіо Сан від гурту Воплі Відоплясова (відео)



Днями у гурту «ВВ» з'явився новий кліп. Відео зняли в традиційному японському стилі, намагаючись якомога чіткіше відобразити елементи японської культури. У кліпі музиканти гурту «ВВ» з’являться в образах японських самураїв. Зрежисирував «Чіо-Чіо-Сан» лідер гурту. Назва пісні «Чіо-Чіо-Сан» – з японської метелик. В японській культурі метелик – це куртизанка. «А знаєте, чому метелик?, – запитав лідер гурту під час презентації, – тому що в Японії поважні пані бант, тобто метелика, носять позаду, а гейші – попереду».

Перші рядки цієї пісні, були написані керманичем ВеВе під величезним враженням від японської класичної поезії ще в далекому 1989 році. А завершення твору у звуковому варіанті відбулось два роки тому. Тоді вевешники захопилися традиційним японським театром кабукі, який являє собою синтез співу, музики, танцю і драми. У кабукіу виконавці використовують складний грим і костюми з потужним символічним навантаженням. Для досвідченого режисера Олега Скрипки (на рахунку якого кілька власних кліпів з кіношним сценарієм й оригінальними ідеями, до речі, кліп «Катерина» отримав нагороду від фестивалю «Молодість» в 2007 р.) пісня «Чіо Чіо Сан» стала ще одним чудовим матеріалом для втілення своїх романтичних мистецьких мрій.

У кліпі музиканти ВВ з’явилися в несподіваних образах. А кліп був відзнятий насправді аж 2007 року. «Ми захопились традиційним яонським театром Кабукі, який є синтезом співу, музики, танцю й драми, – каже Олег Скрипка. – У кабукі виконавці використовують складний грим і костюми з потужним символічним навантаженням». Чому «вевешники» презентували відеороботу саме зараз, Олег пояснив так: «Ми монтували кліп та чекали доцільного моменту, аби його презентувати. І ось зараз, коли криза, карантин, президенстська кампанія хочеться чогось традиційного і вічного. Ми співаємо про любов».